БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА:

Народилась 23 травня 1976 року в м. Житомир. Після школи вступила до державного педагогічного інституту імені Івана Франка на факультет іноземних мов. Після закінчення отримала другу вищу економічну освіту в аграрній академії. Потім навчалася в Німеччині. У 1994 році батько з братом створили підприємство «Фаворит», яке і стало основним місцем роботи. Отримала значний досвід на підприємствах цієї компанії. Доводилося одночасно бути і юристом, і бухгалтером, і агрономом, і обліковцем, і ревізором.

– Олено Соломонівно, на Вашу думку, для чого люди йдуть в депутати?

– До останніх подій в країні (до 1 грудня 2013 року) я була абсолютно аполітичною. Завжди казала, що я займаюсь бізнесом, і політика мені не цікава. Сьогодні мені це соромно визнавати, але я не ходила навіть на вибори. Я не цікавилася політичними партіями і кандидатами. Вважала, що і без мене оберуть... Думала, що від мого голосу нічого не залежить і я ні на що не впливаю. Після подій 2013-2014 років прийшло усвідомлення, що не можна жити і стояти осторонь, перекладаючи відповідальність на інших. І девізом життя стало: «Хто, як не ми»! Спочатку це стосувалося волонтерства і допомоги для АТО. Кожного разу я сама собі говорила: хто, як не я, хто, як не ми! Я дуже вдячна своїм виборцям за довіру. Приємно, що отримала близько 50 % на виборах.

– Як часто Ви зустрічаєтеся з мешканцями Вашого округу? З якими проблемами звертаються до Вас люди, і чи вдається їх вирішити?

– Мій округ – це села Велика і Мала Горбаша. Не можу похвалитися, що буваю там дуже часто, але намагаюся бути в селі хоч раз на місяць. Я постійно на зв'язку з головою сільської ради, директором школи. Також відвідувала схід села, де люди піднімали болючі питання. Серед них – питання заміни електричних стовпів в селі, опалення школи (заміна котла), незаконне самогоноваріння і алкоголізм (особливо серед молоді). Щодо опалення школи і заміни котла, на жаль, гроші, які були виділені районною радою наприкінці минулого року, ми не встигли використати і вони повернулися до бюджету. Зараз треба пройти всю процедуру заново, щоб встигнути скористатися і все-таки встановити котел. Також є проблема відсутності дитячого майданчика. Прийняла рішення вирішити цю проблему за власні кошти. На минулому тижні вже замовила і сподіваюсь, що незабаром він буде зроблений.
Взагалі, якщо говорити про депутатство, мені не хочеться, щоб депутата сприймали як Діда Мороза, який має нести подарунки. Депутат повинен передусім сприяти розвитку громади і суспільства. Мені дуже подобається ідея децентралізації. Це дозволить залишати податки в районному і місцевому бюджетах. І місцеві громади мають самі приймати рішення на що використовувати гроші. Ще важливо – не допустити розкрадання бюджетних коштів, контролювати їх використання. В області і в місті Житомир дуже багато скандалів, пов'язаних із державними закупівлями по завищеним цінам. У нашій Новоград-Волинській районній раді ми намагаємося це контролювати, але надійніше було б застосувати прозору електронну систему, яка дозволить робити закупівлі за ринковими і конкурентними цінами.

– На Ваш погляд, якими професійними 
і людськими якостями має володіти політик? Що найбільше цінуєте в людях?

– Насамперед, я дуже вдячна батькам за те, що вони виховали в мені особистість. Мені подобаються в людях такі якості як життєвий досвід, порядність, чесність, альтруїзм, професіоналізм.

– Депутатський корпус районної ради можна назвати командою?

– Так. Мені дуже подобається робота нашої районної ради. Іноді бувають дуже запеклі дискусії і обговорення, але робота завжди конструктивна і ми доходимо згоди з тих чи інших питань.

– Не шкодуєте про те, що взяли на себе 
відповідальність служити на благо людям?

– Після Революції гідності відбулось усвідомлення, певна переоцінка цінностей, яка і стала тією поворотною точкою після якої я почала замислюватися, що саме я можу зробити для нашої країни? З початком військових дій на Сході мене підхопила і понесла хвиля волонтерства. Бажання захищати охопило, мабуть, кожного українця. Я вважаю, що нам усім потрібно працювати, а не лаяти владу, тому я твердо вирішила, що починати треба з себе, і я не боюся брати відповідальність за людей. Коли починаєш допомагати людям – важко зупинитися. Я щиро вірю у вільну Україну. Головне – не розслаблятися, не стояти на місці, а йти вперед.
– Що робити депутату, коли він став жертвою пліток й інтриг? Чи опинялися Ви у подібних ситуаціях?
– Так. Дуже часто доводиться багато цікавого про себе читати. Спочатку це було дуже образливо. А зараз більш стримано на це дивлюся. Шкода, що будь-яка добра справа зазнає, чомусь, негативної критики. Людям простіше знайти щось погане в людині. Можна лише сприймати конструктивну критику, а не постійний пошук піщинки у чужому оці. Наші люди здатні почепити ярлик «корупціонера» і «злочинця» навіть найчеснішому політику. Отож, перш за все, потрібно змінювати менталітет українців. Адже в нас існують всі можливості для відродження і створення квітучої країни. З огляду на свої культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний та інтелектуальний потенціал Україна має всі шанси стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль в забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. Я в це свято вірю.

Розмовляла Інна РОМАНЮК.