29-30 вересня 2021 року виповнюється 80 років відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. 

У Новоград-Волинському районі 29 вересня вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру, а також усього єврейського населення України, яке загинуло в роки Голокосту.

Біля Меморіалу жертвам Голокосту, у селі Колодянка Ярунської територіальної громади, пам’ять невинно убієнних хвилиною мовчання та покладанням квітів вшанували голова Новоград-Волинської районної ради Артур Загривий, головний спеціаліст відділу освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту райдержадміністрації Лілія Бобровська, а також староста Колодянського старостинського округу Людмила Войтович, бібліотекар Оксана Онищук, вчитель історії Колодянської ЗОШ Оксана Усенко та директор Будинку культури Юлія Сіркова.

Сьогодні Україна вшановує пам'ять жертв масових страт Бабиного Яру. Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в урочищі Бабин Яр у Києві понад 33 тисячі єврейського населення. Протягом 1941-1943 років від нацистів загинули десятки тисяч українців, євреїв, ромів та представників інших національностей. Загалом, жертвами страти стали понад 100 тисяч осіб, в тому числі діти, жінки та літні люди.

Бабин Яр – трагічна сторінка в історії людства. В Україні сотні скорботних місць, зокрема, і на Житомирщині, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і відбувалися масові страти.

Трагедія Бабиного Яру немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.

Вічна пам’ять невинно убієнним у Бабиному Яру, усім жертвам нацизму…

З повагою Артур Загривий, голова Новоград-Волинської районної ради

Біль щодня тривожить душу кожного, адже Україна втрачає кращих своїх патріотів, а сім’ї залишаються без найдорожчих людей. Тому підтримка родин загиблих бійців – важлива та особлива справа.

28 вересня голова Новоград-Волинської районної ради Артур Загривий разом з головою Новоград-Волинського відокремленого підрозділу ГО «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» у місті Новоград-Волинський Оленою Чернявською вручили трьом матерям загиблих захисників України почесні відзнаки «Орден матері бійця АТО».

Нагадаємо, що урочиста церемонія відзначення матерів загиблих учасників АТО/ООС Житомирської області відбулася 12 серпня на базі санаторія «Дениші» (https://bit.ly/3m8Jw8H). Також відзнаку матерям загиблих захисників, які виховали сильних, мужніх патріотів України, вручали 20 серпня у Новограді-Волинському з нагоди відзначення Дня Державного Прапора та 30-ї річниці незалежності України (https://bit.ly/3iglPu5).

Відтак, до тих матерів загиблих Героїв, які не змогли відвідати заходи, очільник району завітав особисто: Кулініч Лілії Степанівни (м. Новоград-Волинський), Медушевської Розалії Йосипівни (смт. Довбиш) та Вітковської Софії Адольфівни (с. Берестівка Баранівської міської територіальної громади).

На сьогоднішній день, коли вже відкритий ринок землі, земельну ділянку сільськогосподарського призначення можна продати, навіть якщо вона перебуває в довгостроковій оренді у фермерів або агрохолдингів, оскільки земельна ділянка належить власнику і він може розпоряджатися нею на власний розсуд. Водночас, відповідно до статті 1301 Земельного кодексу України, орендар має право на переважну купівлю землі сільськогосподарського призначення. Детальніше про продаж земельних ділянок (паїв), які передані у користування за договором оренди, розповідає фахівчиня Лисичанського бюро правової допомоги Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Люта.

Отже, що стосується процедури продажу землі сільськогосподарського призначення, яка перебуває в оренді:

– за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається не пізніш як за два місяці нотаріусу, який буде здійснювати посвідчення договору купівлі-продажу, разом із проєктом такого договору;

– нотаріус зобов’язаний протягом 3 робочих днів повідомити орендаря цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку, про намір власника земельної ділянки продати її, умови продажу та з пропозицією скористатися своїм переважним правом;

– у випадку, якщо орендар має намір скористатися цим правом, він має протягом 1 місяця з дати отримання відповідного повідомлення від нотаріуса повідомити останнього про бажання придбати земельну ділянку на умовах, запропонованих власником. У такому випадку протягом місяця з дня отримання повідомлення від орендаря нотаріус призначає день і час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки між власником і орендарем;

Законом унормовано склад земельних ділянок фермерських господарств, визначено коло отримувачів державної підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, уточнено деякі поняття щодо визначень виду фермерського господарства, запроваджено державну підтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), що надасть можливість сільській молоді реалізувати свої підприємницькі ініціативи та сприяти зупиненню міграції молоді із сільських територій.

Законом «Новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, надається допомога за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також може надаватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Кабінет Міністрів України щороку в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств».